Вена, 1910 год. Юноша по имени Леопольд случайно знакомится с пожилым доктором — Зигмундом Фрейдом. Они начинают встречаться в кафе, разговаривать. Леопольд — мечтатель, полный сомнений, Фрейд — уставший, но всё ещё острый ум. Он не лечит юношу, не читает лекций. Просто слушает. Иногда отвечает — резко, иногда молчит. Их беседы — о страхах, снах, женщинах, смерти. О том, что гложет Леопольда изнутри. Фрейд не даёт советов. Он лишь подбрасывает вопросы, как угли в печь. Леопольд то злится, то
Две дівчини — Бонні і Бонні. Вони схожі, але різні. Одна — спокійна, інша — невгамовна. Життя зводить їх разом, і вони вирушають у дорогу, тікаючи від минулого. У них немає плану, тільки машина, гроші й страх. По дорозі — випадкові зустрічі, дрібні крадіжки, моменти близькості. Іноді сміються, іноді мовчать. Але минуле наздоганяє. Поліція, колишні, власні демони. Бонні хоче зупинитися, Бонні — бігти далі. Між ними напруга, але розлучитись вони вже не можуть. Фінал несподіваний. Не героїчний, не